Пам'ятаєш...
Пам'ятаєш блиск моїх очей,  І дощ, і теплоту літніх ночей?  А пам'ятаєш той густий туман, Обійми, поцілунки, наш роман? Вино червоне, все як я люблю, Розмова тиха, вечір, дежавю, Ти зовсім не змінився я дивлюсь, Та я до тебе вже не прихилюсь. Свічки кидають тіні по стінах, Вино допито, правда не в словах, Я посміхнуся згадкам і тобі І стане так спокійно на душі. "А знаєш? Рада бачити тебе, У мене все чудово!"- і це все. Ще раз у твої очі подивлюсь, І подумки по спогадах пройдусь, "Ти ж знаєш? Я назад не повернусь! Не проводжай мене, я доберусь!"...
2022-02-11 11:45:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3748
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1177