ТИ ЗНАЄШ, МАМО...
Ольга Шкатула-Дрозд
Ти знаєш, мамо, у дитинстві, Лікуючи розбиті лікті та коліна, Думаючи лиш про нас в молитві, Виконувала ти роботу так сумлінно. Ти знаєш, мамо, я пам'ятаю, Ті казочки і колискові перед сном. Повір, я все прекрасно знаю: Ти завжди віддавала нам усю свою любов. Ти знаєш, мамо, я усе ціную, Твою підтримку, віру й те твоє тепло. Лиш завдяки тобі у світі я існую, Лиш завдяки тобі творю я добро. Ти знаєш, мамо, може вредна була, Й давала привід тобі для хвилювань. Та я дитинство зовсім не забула, "Ти в нас найкраща" - кажу всім я без вагань. Ти знаєш, мамо, ти мене пробач, За біль та сльози на твоїх очах, За все, що було, й за невдачі, За те, що все тримаєш на своїх плечах.
2021-10-26 04:29:04
7
0
Інші вірші поета
Я ВЖЕ НЕ ТА... ЗАГУБЛЕНА Мафія Я ЗМІНЮ...
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17025
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2768