ЗАГУБЛЕНА
Я загублена у цьому світі.. Куди йти? Що робити? Професій різноманіття, Ким працювати? Де жити? Я загублена на цій планеті.. Усім потрібна вакцинація? А може і правду пишуть в інтернеті, Що це лише знищення нації? Я загублена у своїх думках.. Ким є я насправді? Наше життя лиш у наших руках.. Та хто нам скаже правду? Я загублена.. Та мене знайшли.. Відкрили очі на світ та реальність.. До кінцевої точки ми ще не дійшли, Та я вже не вірю в ту ідеальність..
2021-10-25 22:04:01
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Сумно зате красиво 🌟
Відповісти
2021-10-27 18:06:45
1
Ольга Шкатула-Дрозд
Відповісти
2021-10-27 18:07:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2104
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2645