Я ПРОСТО БОЮСЬ...
Ольга Шкатула-Дрозд
Я просто боюсь.. Боюсь, що завтра може й не бути.. Що в один момент зникнуть абсолютно всі люди.. Що у наших серцях стане ще більше бруду.. Що більше ніколи не повіримо в чудо.. Я просто боюсь.. Боюсь, що зникнуть всі вірші.. Що нами найкращих замінять лиш гірші.. Що будемо вічно сидіти у тиші.. Й не буде над нами Божої "криші".. Я просто боюсь.. Боюсь, що досягну забуття.. Що будуть не щирі усі почуття.. Що не допоможе нам укриття.. Й зупиниться в мить наше життя..
2022-11-26 08:59:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Гарно👍
Відповісти
2022-11-26 09:41:52
1
Інші вірші поета
МАЛЕНЬКА КІМНАТА БЕЗ ВІКОН... ... А кажуть... Я ЗМІНЮ...
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12735
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6083