خربشات بَائس
بنيتُ قصرًا وعلّقت نجفةً عملاقة وسطه فأنارت منه الكثير ، صحيح أنها لم تجتاحه بنورها لكنها فعلت ما بوسعها ، وهو قد أحبّ ذلكَ النور قصري هذا قد تمسّك بنور تلكَ النجفة جدًا لذا .. حينما انطفأت فجأة ! بالرغم من كونها مازالت معلّقة ، أُغلقت كل أبواب القصر من جديد وهو في كلّ يوم ينهار .. أكثر فأكثر .. ثم سيتلاشى في العدم ، معها للأبد ~
2018-09-11 05:38:47
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kem Joker
جميل مؤثر
Відповісти
2018-09-11 09:35:03
Подобається
نـُونِه
رائع للغاية💚💚
Відповісти
2018-09-11 10:19:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503