A year before...

Ruqayyah Jkh

So much happened in a year.. Moments of joy.. Moments of sorrow.. Things done that cannot be undone.. Things said that cannot be unsaid.. Two individuals bounded by similaries.. Separated by differences.. Love it was.. Today.. Despite the damages inflicted.. Two stronger and wiser women.. Following their dreams.. There is no market for feelings yet memories and pictures remind us that we've lived, we've loved, we've been loved.. We've hurt, we've been hurt, we've forgave, we've been forgiven.. We've learnt, we've grown.. We've let go...

2019-03-01 19:42:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ruqayyah Jkh

Thank you..

Відповісти

2019-03-02 04:26:34

Подобається

Інші вірші поета

Why... Loss... Sometimes... How i wish...

Інші поети

Prachi Kadam

@prachirushiraj56

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Raven_Hair

@Raven_Hair

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3948

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2645