Loss...

Ruqayyah Jkh

Tell me about your loss.. I can tell you about mine.. People come in & out of my life.. Taking pieces of me & throwing it away... I have let more people in than i can count on.. I believed in them.. I trusted them.. I had dreams with them.. Then, one day it was all gone.. They took it all away in a blink of an eye.. Losses.. Empty places in my heart.. Pieces of me taken away.. Memories of them stayed.. Haunted me.. If i knew history will be repeating itself i would not have let anyone in again.. People take take take.. Until you have nothing left to give.. Maybe anger.. Maybe bitterness.. But love.. Love is gone.. I lost me in loving her.. I lost her in loving me.. I let her go for her misery lies with me.. I added a new scar to my wound by doing so.. Loss stays forever..

2018-10-13 17:48:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Madison Tyler

So emotional

Відповісти

2018-10-14 08:37:54

Madison Tyler

It's hurts so much

Відповісти

2018-10-14 08:38:05

Jason Fairhurst Wall

I felt this one; believe me. Nice work.

Відповісти

2018-10-14 11:14:34

Інші вірші поета

Desire... Feeling lonely... How i wish... It was the end...

Інші поети

montelude

@montelude

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1799

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1822