Sometimes...

Ruqayyah Jkh

Sometimes i wish i could disappear.. Not be invisible,no that's boring... Just disappear.. Stop existing.. My existence has not bring much either.. I have known more pain than i should.. More failures.. More rejections.. Sometimes i see my life like a sick joke.. My arrival on earth was a mistake.. Besides animals i do not get along with people much.. I stay on my own as i have seen that humans are the bigger monsters to be around.. Yet,its with the human itself i fall in love with.. Sometimes i wish i could forget... Who i am.. Who i was.. Who i will be.. Going after goals for what? A stabilised job? Have a house of my own? A car? My independence? Then what? More goals? Its a miserable routine with no ends.. Or get married,have children,look after them? Another miserable routine... So much i wish i could have done differently.. Choose differently.. Die when i should have died.. Its a lonely lonely world.. With creatures ready to swallow you everywhere... Sometimes i wish i could have some peace... Peace from everyone... If they are incapable of love... Yet, give me peace... Dysfunctional families really make the worse kind of individuals out there.. Being bullied too.. Being rejected countless times too.. Being not enough.. Being different.. Sometimes i wish i was the monster people believe me to be... Atleast no one would be disappointed then.. I crawled out from my darkness to stand where i am today yet it seems it was not the right choice to do..

2018-11-27 20:21:26

10

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

sje_107

I understand where you coming from. We might be here to write down our pain, even our joy for others to read

Відповісти

2018-11-27 20:45:58

1

alvahmara

I hope nobody continues this way of life I hope everybody will find their way back

Відповісти

2018-11-28 13:50:56

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3414

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5089