The path to self destruction...
All my life i have wanted to be loved.. Said like this it sounds pathetic but doesn't everyone seeks it? Acceptance?Understanding?Respect?Attention? Those are forms of love too.I never knew i had it in me to stoop so low,to embrace the darkness in me.I have loved so many & lost myself in so many.I had been the victim for a long time and i never realised i would be the abuser today. I knew this was going to be the last time i would love someone as now i can't seem to find any love in me to give. I am not the same either.Its like all the love i had was turned into hot burning fire.And it keeps on burning & burning myself and thyself... The path to self destruction knowingly or unknowingly is a lonely endless road... You have survived the unlovable parts of me to tell.. Because i let you see me.. All of me.. I have loved you more than anyone will ever be able to tell you if you ask.. You just could not let me love you as you have your own share of darkness to deal with...
2019-01-14 00:07:33
9
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2188
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3446