An Hour Ago
Palak Verma
The spirit within, perforated from the jargons of life... Nearest; an hour ago, and some hours thence, but being seived constantly. Someone pirated conflicts of mind I'm seeing my demons eye-to-eye. Shivers down the spine; I breathe profusely. The Darkness is very platonic Drives to the dark sea; for drowning Strangles 'heads' below waters... The wicked 'tales' of devils. A toss of a coin, took my breath away... Brought back to life, risen from ashes Cognized the conical chalked forgery And lived my mess again... Some hours ago, and some hours thence, What a mess I was, and I still am, A lot more now perhaps... Will I stir out, from my tangled mesh? This time, maybe, from ashes And bring out the euphoria - The brightest of lights from my crevices! And burn brighter for all my days...
2019-04-04 19:20:53
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
alvahmara
Nice one
Відповісти
2019-04-05 10:17:03
1
Palak Verma
@alvahmara thanks!❤
Відповісти
2019-04-05 11:16:32
Подобається
Інші вірші поета
I Miss the Me I was Broken Mirrors Half of Me Hunger
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1975
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5501