..............
Ren
I keep thinking dark thoughts They are circling my brain Showing me that I don't matter They speak to me in tongues Of languages I've never heard But yet I understand them clearly They are pushing me to the brink Driven by my own hopes of insanity Or maybe it's my own sanity Basking in my own glorious demise Reaping all the benefits of a wonderful turmoil Laughing as I continue to fight for myself My breath is thin and shallow My body is weak And my mind It is always playing tricks on me Constantly having me in its own world of make believe But I will not give in to such callous weakness I am a fighter, I've made myself by my own hands And I won't ever give up After the roads I've crossed
2018-11-30 11:27:28
26
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
STELLA RAYMOND
You are making me fall in love with each and every word of this one!
Відповісти
2020-05-11 18:35:26
2
Ren
@STELLA RAYMOND Thank you!!!
Відповісти
2020-05-11 18:37:04
1
STELLA RAYMOND
@Ren welcome 😘😘😘😘😘
Відповісти
2020-05-11 18:38:15
1
Інші вірші поета
Weak Bridge Those Eyes The Broken Soul Love in Injustice
Інші поети
jiminshyim
@jiminshyim
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16618
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12232