Memories of Love
The memories that once drew A smile on my face The same ones that woke me Up in the morning for a reason Are now the same memories That haunt me in my dreams in the darkest nights The same ones that were so close to my heart are now living in my mind I once kept the smile on my face when thinking of them But now Those memories brought me to tears My memories of love I've hidden my love from everyone I've even hidden it from you My heart have cried millions of times for your love Althouh you've never said the words I can still see the hidden love Shining behind your green eyes Even after you've given up and left I can't bare to hate you My memories of love Are leading me to tears But they also remind of what We once had And that enough for me
2018-11-30 19:33:30
43
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Ren
@STELLA RAYMOND *whistles* Dang, this is one of my old days, I'm happy you like it!!!
Відповісти
2020-05-11 18:36:34
Подобається
STELLA RAYMOND
@Ren yeah babe. I love this!
Відповісти
2020-05-11 18:39:10
1
Ren
@STELLA RAYMOND Thanks again 😻😻😻
Відповісти
2020-05-11 18:40:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2284
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2491