Мабуть, про любов
Син Шлюхи
Хотів би я тобі сказати Усе, що в голові крою, Але потрібно вічно гнати І йти у ногу, як в строю І зупинитись вже не можу, І втратити свідомість теж. Я взяв на плечі тяжку ношу Якій не видно краю й меж Я задавлю тебе камінням, Яке Сізіф на гору ніс, Бо вирвав все уже з корінням І в серці чітко видно зріз Ні жарт, ні сотий той рядок Вірша, який я написав, Що зникнув швидко, як струмок, Не передасть весь той астрал Ну, що ж, це все, що можу вижать, Слова, на зло, пішли поздовж: "Лиш патли в тебе рідко дри‘жать..." І впала ноша прям на плечі, Проламуючи весь хребет, Немає часу вже для втечі, Лиш подивиться на балет...
2023-06-25 21:18:07
1
0
Інші вірші поета
Верлібр Те, чого ви хочете Для тебе Лицемірство
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2118