Людина
Ти думаєш:"От я все знаю, умію, Я вільний! Як пташка у небі з блакитними крильми", Забуваючи факт, що ти, Просто, ввібрав чужії думки. Ніби тисячу дошок залізних узяли, На яких спочатку слова написали, "Не жалійсь", "Не хизуйсь", "Сиди смирно", "Не пали і не пий", "Не поводься вульгарно" Й так далі, щоб у їхніх очах заробив ти медалі. У купу велику все поскидали, І форму людини приблизно надали. А в фіналі ти просто залізна труха, Що не коштує й зігнутого мідяка.
2023-06-25 21:05:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4540
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4889