Мамо, відпусти
Мистецтво, мамо, що ти хочеш? Весь час у голові шепочеш, Луною голос відбиває, Що з глузду вже давно збиває. Чим заслужив я такі муки? Я ж не образив навіть мухи. Чому мені це все прокляття Зійшло, немов в ставку латаття? І б'є мене потужний струм, А я в полоні своїх дум, Нав'язливих, як хтось казав, Хто лиш вівцю за майно мав. І от ти, ніби, між людей А в дійсності, вже як юдей Посеред римлян із вістрями, Яким наобіцялм слави, За пробиття твоїх ребер. Як же дожив я дотепер?
2023-06-25 21:22:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3765
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10510