Мамо, відпусти
Мистецтво, мамо, що ти хочеш? Весь час у голові шепочеш, Луною голос відбиває, Що з глузду вже давно збиває. Чим заслужив я такі муки? Я ж не образив навіть мухи. Чому мені це все прокляття Зійшло, немов в ставку латаття? І б'є мене потужний струм, А я в полоні своїх дум, Нав'язливих, як хтось казав, Хто лиш вівцю за майно мав. І от ти, ніби, між людей А в дійсності, вже як юдей Посеред римлян із вістрями, Яким наобіцялм слави, За пробиття твоїх ребер. Як же дожив я дотепер?
2023-06-25 21:22:22
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2467
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198