Fuite de l'esprit
Les heures passées dans des réalités Alternées, changées et imaginées, Ce sont bien elles qui m'ont sauvées, De ce monde désespéré. Se coucher chaque jour, Encore plus épuisé. Lire des histoires d'amour, Afin de s'évader. Se persuader qu'il existe, Encore un peu de joies, Et pas seulement des fin tristes, Causées par nos cœurs froid. Moi j'y crois, je m'y raccroche, À ces utopies de lettres. Je m'échappe par cette fenêtre, Loin de ce monde qui m'écorche.
2023-03-12 20:38:00
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
KAYSEE
J'adore ! Ça décris vraiment bien un sentiment que je ressens souvent :)
Відповісти
2023-03-19 16:31:12
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3138
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13463