La vie ne rime à rien
La seule manière d'avancer, Est de savoir vers où aller. Trouver une chose qui donne sens, A ce qu'on appelle l'existence, Qui sert de point fixe de repère, Quand tout va soudain de travers. Les événements sont inchangeables, Tandis que les gens sont instables, La vie est un si beau trésor, Mais lorsqu'elle devient trop pénible, Certains préfèrent choisir la mort. Mais est-elle vraiment plus paisible ? Parfois du jour au lendemain, Quelqu'un vous hait, quelqu'un vous aime. Puisque la vie ne rime à rien, On a inventé les poèmes.
2022-11-26 09:00:16
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Perdix
@lys merci :) Ça me rassure, je trouvais ce poème un peu décousu...
Відповісти
2022-11-28 15:59:30
Подобається
KAYSEE
J'adooooore le rythme Et la fin rime si bien avec tout le texte Très joli !
Відповісти
2022-11-30 18:27:35
1
ʏaʏa
Les deux derniers vers j'adore
Відповісти
2022-12-26 11:02:22
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4153
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10864