La vie ne rime à rien
La seule manière d'avancer, Est de savoir vers où aller. Trouver une chose qui donne sens, A ce qu'on appelle l'existence, Qui sert de point fixe de repère, Quand tout va soudain de travers. Les événements sont inchangeables, Tandis que les gens sont instables, La vie est un si beau trésor, Mais lorsqu'elle devient trop pénible, Certains préfèrent choisir la mort. Mais est-elle vraiment plus paisible ? Parfois du jour au lendemain, Quelqu'un vous hait, quelqu'un vous aime. Puisque la vie ne rime à rien, On a inventé les poèmes.
2022-11-26 09:00:16
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Perdix
@lys merci :) Ça me rassure, je trouvais ce poème un peu décousu...
Відповісти
2022-11-28 15:59:30
Подобається
KAYSEE
J'adooooore le rythme Et la fin rime si bien avec tout le texte Très joli !
Відповісти
2022-11-30 18:27:35
1
ʏaʏa
Les deux derniers vers j'adore
Відповісти
2022-12-26 11:02:22
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1850