Rentrée
Perdix
Tu sais c'est ça de devoir s'intégrer. Les gens bizarres tu les mets de côté. Laisse-les seuls pour ne pas l'être, Et efforce-toi de paraître... Stylé, sympa, Et pour cela : Abandonne-les. Laisse-les crever. Et crève toi le cœur, En sentant leur douleur. Tu n'as pas le choix, C'est chacun pour soi. Une course à la popularité. Hécatombe de personnalité.
2022-09-28 14:56:13
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Perdix
@Kotodama tant mieux !
Відповісти
2022-09-28 15:00:51
Подобається
KAYSEE
Courage si c'est ce que tu vis ! Très beau texte qui représente le sentiment de beaucoup je pense :)
Відповісти
2022-09-28 15:13:15
1
Perdix
@KAYSEE t'inquiète, c'est passé :) Merci !
Відповісти
2022-09-28 15:33:08
1
Інші вірші поета
Visage Juste pour lui Les mêmes erreurs Milles horreurs
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024