Rêve éphémère

Perdix

J'aurais dû réagir plus tôt. J'aurai du profiter avant. J'ai pensé que j'avais le temps. Si j'avais su que c'était faux... Je m'empresse de tout noter Chaque détail, te dessiner. Mais déjà ton visage s'efface, Et ma mémoire me menace Te perdre de toi toute trace, D'oublier cet instant fugace. Je ne devrais plus y penser, Mon cœur refuse de céder, D'accepter la réalité, Où rien n'est vraiment arrivé. Et je me raccroche à l'idée, Qu'un beau jour je te trouverai, En chair et en os, pour de vrai, Comme je t'ai imaginé. Comme chaque soir, je t'attends, Je soupire en me demandant, Si ce n'est qu'un futile espoir, Ou si je pourrais te revoir. Mais notre histoire est impossible, Ton absence m'est si pénible... Pourquoi me suis-je réveillé ? Je veux rester à tes côté, Plonger dans un profond coma, Ou notre amour existera.

2023-10-02 21:21:18

Інші вірші поета

mélodies Armure de papier Prison glaciale Jamais il ne me changera

Інші поети

Alina Taratuta

@TA_lina

Anntuanetta

@Anntuanetta

J 131

@Ju131

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5110

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6296