Блог
Всі
Новини, Думки вголос, Особисте
Власне кажучи, у сучасному світі, з його кількістю інформації та проблем, дивно перейматися чимось не глобальним. Ага, звичайно. Так здається, доки воно не проходить коло вас.
Ця історія не про когось з моїх родичів, так що розслабтеся.
Але якщо чесно, вона страшна.
Мій тато, ще в молодості познайомився з одним хлопцем. Я ого пам'ятаю, це та людина, яка відноситься до такого далекого дитинства. Пам'ятаю як на морі, він катав нас на яхті, а потім водив по місту. Це було класно.
В цього хлопця важке життя. Дуже довго були проблеми з рідними, не було сім'ї. Та от, відносно недавно від одружився, і їхній донечці виповнилося два роки. Батьки кажуть, що вона як янголятко.
Тоді ж чому, тоді коли в нього вся почало налагоджуватися, життя підкинуло таку свиню?
Років сім тому, йому зробили операцію. Видалили родимку. Власне кажучи - дрібниця.
Але на початку березня він дізнався, що в нього рак шкіри четвертого ступеня. Уявляєте? Я ні.
Це страшно, навіть припустити, що людина помре. Живеш собі, і бац, ти згораєш за декілька місяців. А жінка, а дитина?
Важко уявити, що людина з якою ти сидиш, розмовляєш, смієшся насправді в такому стані. Не хочу знову вживати те слово. Все що видає, це синяки земляного кольору під очима. Його пролікували, сказали все добре. А потім раз, вияснили що з'явилися метостази в легенях. Кажуть будуть робити хімію. А він курить. Ніколи не кидав, каже, кине тоді коли почнуться процедури, тоді нічого не хотітиметься. Всі знайомі скинулися на ліки, на них вся надія. Але страшно, страшно що підробка. В одного викладача, був рак мозку. Зібрали гроші, купили ліки. А вони не лікували. Виявилося, що в них не було лікувального компоненту. От така історія. Нікому не побажаєш. І знаєте, тільки що мій тато сказав, що йому було б легше, якби він дізнався що той розбився, чи попав в лікарню через аварію. Бо він завжди вляпувався в різні історії через машини. Но не рак. Я зараз відчуваю все, але боюся подумати що відчуває його жінка. І мені щиро страшно, жити страшно, бо ж не знаєш хто наступний.
У мене є питання!
Думки вголос, Потрібна допомога, Питання
Отже, дивіться, ви любите свою державу?
Допустимо, я люблю. Але я не можу пояснити за що. Я прекрасно бачу її мінуси і плюси, я часто нарікаю на ментальність наших людей, але я люблю нашу країну. І от я хотіла спитати, якщо любите, то за що? Може є щось конкретне?
1
30
Послухайте...
Думки вголос, Різне, Особисте
Привіт!
Останнім часом в моєму житті стільки всього відбувається, що інколи складається враження ніби голова от-от вибухне від того!
Це не погані події, але вони формуються мене як особистість. Багато що осмислюється, але ще більше залишається без відповіді.
Я вже досить тривалий час читаю книгу Ліни Костенко "Записки українського сумашедшого". Так склалося, що читати я її маю змогу тільки по дорозі в школу, їдучи в маршрутці чи в метро. І цю книгу справді важко читати. Вона правдива, і від того болюча. Але раджу всім, хто відчуває, що скоро повіситися від болю за свою країну.
Отже, вибачте що такий не структурований запис вийшов, але ще були посекунднні думки, якими мені хотілося поділитися. Наступні записи будуть більш тематичні, обіцяю. До зустрічі!
Вірші
Всі
