Вецер
Пенелопа Ботаникус
Калі змагу я ад ветру заснуць? калі ен навее спакой? толькі тады я змагу пець сваі песні, толькі тады я спакойна спяю. Ціха вецер крануў чараты, і журбота знікае з душы. Маць,скажы мне,чаму ж я нават не змагу сядзець ля кастра і да раніцы спяваць для цебя? Гэта краіна мой вырай і дом для яе спяваць я хачу. Белы бусел узмахнуў нам крылом, мінулае забыць я хачу. Ніякіх войн,ніякіх журбот. чаму ж нельга так жыць? чужы дом,чужы двор і зачым ж на яго захадзіць? Мову родную я не забуду долга на ёй размаўляць буду. Олегу Шаўле можна,а мне нельга пісаць недопаэмы на роднай мове? Мне ўсё роўна.Я кохаю сваю мову.І буду на ёй пісаць.
2018-12-17 21:21:13
7
25
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (25)
Пенелопа Ботаникус
@Стезі я уже не понимаю то испанский или эсперанто или может Итальяно. Не варит бошка
Відповісти
2020-03-12 20:04:01
1
Стезі
@Пенелопа Ботаникус на испанском не говорю, так что итальяно 👌
Відповісти
2020-03-12 20:05:46
Подобається
Пенелопа Ботаникус
@Стезі ✊🏽 я не знаю что я пишу
Відповісти
2020-03-12 20:06:18
1
Інші вірші поета
Пародия Якуб Колас Мой родны кут (Гимн школьников Беларуси) Пародыя Паўлюк Трус Падаюць сняжынкi
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4105
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3630