Вецер
Пенелопа Ботаникус
Калі змагу я ад ветру заснуць? калі ен навее спакой? толькі тады я змагу пець сваі песні, толькі тады я спакойна спяю. Ціха вецер крануў чараты, і журбота знікае з душы. Маць,скажы мне,чаму ж я нават не змагу сядзець ля кастра і да раніцы спяваць для цебя? Гэта краіна мой вырай і дом для яе спяваць я хачу. Белы бусел узмахнуў нам крылом, мінулае забыць я хачу. Ніякіх войн,ніякіх журбот. чаму ж нельга так жыць? чужы дом,чужы двор і зачым ж на яго захадзіць? Мову родную я не забуду долга на ёй размаўляць буду. Олегу Шаўле можна,а мне нельга пісаць недопаэмы на роднай мове? Мне ўсё роўна.Я кохаю сваю мову.І буду на ёй пісаць.
2018-12-17 21:21:13
7
25
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (25)
Пенелопа Ботаникус
@Стезі я уже не понимаю то испанский или эсперанто или может Итальяно. Не варит бошка
Відповісти
2020-03-12 20:04:01
1
Стезі
@Пенелопа Ботаникус на испанском не говорю, так что итальяно 👌
Відповісти
2020-03-12 20:05:46
Подобається
Пенелопа Ботаникус
@Стезі ✊🏽 я не знаю что я пишу
Відповісти
2020-03-12 20:06:18
1
Інші вірші поета
Пародия Якуб Колас Мой родны кут (Гимн школьников Беларуси) Пародыя Паўлюк Трус Падаюць сняжынкi
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Line
@park_line
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4859
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518