Блог
Всі
Мовне питання
Новини, Думки вголос, Потрібна допомога
Якщо все та всі переходять на українську, знімають з публікації вірші та прозу російською мовою, то як йдуть справи з блогами?
Чи я надалі можу писати блоги російською, чи все ж таки переходити разом з усіма на нашу неньку українську?
Бо мовне питання для мене, як, вважаю, і для мого брата, котрий теж тут спіклується та творить зі своїми друзями, це дуже складна тема. Усе життя ми розмовляли російською, навіть зараз у родині спіклуємося виключно російською. Але ж так склалося, що зараз треба терміново достосовуватися до суспільства, особливо українського.. А я зараз в Польщі, навчаюся, працюю.. Як то ж вам пояснити...
Простими словами - коли відкриваю ротяку, намагаючись, так би мовити, перейти одразу не перекладаючи в голові на українську, то половина слів в мене польська. З писемністю ще не так все смутно, але ж теж не зручно...
Я вже мовчу про всі мої прозаїчні твори та вірші, які зняли з публікації. Та й добре, я там можу перекласти прозу, недаремно навчаюсь на перекладача з української, російської та польської мов, але ж вірші... Це дуже складно та й навіщо?
Щоб ви не подумали, я зовсім не проти нововведень, які відбуваються на платформі, розумію їхню значемість, але ж теж розумію яку додаткову роботу треба буде мені виконати...
М'яко кажучи, я розгублена...
Може хоча б хтось має для мене якусь пораду?
Цікаве, Цитати
«Мужчины и женщины или слишком быстро взаимно пожирают друг друга в том, что зовется актом любви, или же у них постепенно образуется привычка быть вместе. Между двумя этими крайностями чаще всего середины нет. И это тоже не слишком оригинально.»
«Чума» Альбер Камю
1
133
Книги
Всі
Вірші
Всі
Світло в душі
Ми бачимо світло, бачимо подих,
Останні корали у серці квітуть
Як вірити в щастя, чи є в нас надія?
Чи будемо в світлі у цьому тонуть?
Ти знаєш що робиться в світі єдинім,
Що кожна людина мусить згадать?
Що люди не є в цьому світі твариннім
Тими, хто в кохання піде поринать
Я знаю, не можна перекласти словами
Не можна й іншим про теє сказать
Наш вік пройде тихо, легенько кроками,
Нічого натомість не схоче віддать
А люди й не знають, як краще зробити
Як краще байдужість оцю подолать
Нічого не роблячи можуть згубити
Так, що й ніхто не буде карать
У кожного є своє світло - надія
Кожен завжди зможе раду тримать
Тільки не треба баритись тоді, як
Душу відкривши, себе проклинать.
22
3
603
Пісня осені
(Лунає пісня...)
Лунає пісня,
Тихо на душі.
Що буди після?
Гадаю все лише...
Але ж це не важливо,
Що буде зі мной далі.
Я знаю, що, можливо,
Не буду я в печалі.
Лунає пісня,
З собою забирає.
Що буде після,
Мені розповідає:
Піду я за барвінком,
Легенько нахилюся.
Тендітним поцілунком
Торкнуся й посміхнуся.
Лунає пісня -
Добре її чуть.
Йде осінь пізня,
Дощі її несуть.
Вони співають гучно -
Всі разом засинають
Та позіхають вдячно,
Вітри їх колискають.
Лунає пісня,
Ой, як вона лунає!
Проте її не бійся,
До тебе ж промовляє!
18
14
540
ЇСТІВНИК ПРИБОРІВ ФІЛЬКА
Раз у раз наш дурник Філька
Хаває приборів кілька:
Люстру, мийку, утюжок -
Зголоднів тут наш дружок
Фільку ми взялись навчати,
Хліб із печивом давати...
Тільки Філька все одне:
"Краще б дали вже спиртне!"
Коли звуть його дівчата:
"Ходім Фільку з нами грати"-
Ми йому наперекір:
"Не веди себе як звір!"
Тож навчали ми, навчали,
Хліб із печивом давали.
Тільки щось наш Філлімон
Не вправніше ніж бізон.
Коли все ж за справу взявся,
За часів за кілька,
Все одно усім здавався -
Їстівник приборів Філька!
17
8
561
