Осінь... вона для кожного різна.

Просто Расік

Осінь. Як пахне це слово сирістю. Від нього йде дух прілого листя, Кави, чаю, кориці та щастя. Осінь - слово, сповнене щирістю. Коли говорю "осінь", то згадую перше кохання Безтурботне, таке просте і перебите навчанням. Осінь - це час сповнений романтикою. Перші вечори під звуки гітари, Перші "мам, я до 9", пропущені пари... Осінь - це ранок і темрява за фіранкою. Коли виходиш зранку і бачиш перший іній... І ти сам собі кажеш, що настрій такий осінній. Осінь - це шурхіт золотого листя під ногами. І те відчуття, коли ти йдеш, і точно знаєш, Що колись ти цей вечір обов'язково згадаєш. Осінь так сповнена сьозами! Перші невзаємні почуття, сварки, І ти вперше береш до рук цигарки. Осінь іноді буває ніжна... Для когось тепла й затишна, Для когось сира і бездушна. Осінь... вона для кожного різна.

2018-10-16 22:24:48

Інші вірші поета

Зимова любов Спогади про літо Вона була для нього дуже дорога Хандра

Інші поети

R_i_t_a

@freebird

Red

@R_e_d_

Victoria Zhyliak

@ZhyVi

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16794

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5871