Вона була для нього дуже дорога

Просто Расік

Вона була для нього дуже дорога, Тому він вирішив шукати подешевше. І він не знає, що немає вороття, Коли любов стає тихіше і слабіше Вона була із роду тих дівчат, Які писали просто так, без понту. Не слухала від інших серенад, І берегла для нього теплу ноту. В душі її розрісся хаос і тривога, Але пустити його зараз буде легше. Вона була для нього дуже дорога, Тому він вирішив шукати подешевше.

2018-10-18 08:16:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Almost_holy

Життєво. Дякую за вірш.

Відповісти

2018-12-16 11:52:17

Просто Расік

@Almost_holy дякую за відгук🙂

Відповісти

2018-12-16 18:12:56

Подобається

Інші вірші поета

Спогади про літо Зимова любов Осінь... вона для кожного різна. Карі очі

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

GRAFO

@grafo

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1992

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2431