اليكَ يا اَخْضَر العُيُون
Mati Mati
دوما سانتهي اليك كالحَلاوة عندما تركض لتُعانق الحَناجر كطرَب ام كلثوم الذي يَهوى تَقبيل المسامع كَرائحة القَهوة المطحونة حديثا .. سأستقر بحَواسكَ و افْتك بعَقلك مَهما بلغت من البَشَاعة ا تَسمعُنِي يا اخضَر العُيون ؟ مَهما ترامَيْت بين ألسِنة النَاس بالسُّوء و مَهْما إقْترفْت من آثَامٍ و مَفاسِد سأَظَل مُخلصة لك سَاحاول كل مرة ان انْتَشِلك مِن أوْحَالِك لِسَبَبين أَولهما انني مُصَابة بِمتلازِمَة الوَفاء و الثاني لانني مُغْرمة بِك .. بجنون مُغرَمةٌ بِك ..
2020-07-23 21:46:19
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
آرتِمس
🥺🥺🥺🥺🥺💚💚💚💚💚
Відповісти
2020-07-23 21:49:35
1
RORITA_
حبيت
Відповісти
2020-07-24 20:29:26
1
Інші вірші поета
قُل للمَليحة لَسْتُ هل تستحِق وَصْفة جَديدَة
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652