Не всі були поети в історії...
Не у всіх були ідеальні думки І не всі були поети в історії. Але ці прості рядки Створюють картину гармонії. Розповідають про кохання, Десь про сміх, що був в житті І про тяжкі розчарування. Проте, як був у небутті. На дні забутої вже прірви, Де сльози тануть, як сніги. Вивітрюють з-під пе'ра барви, Бо врятувати їм лиш до снаги! Знайти надію на розпутті, В щирих рядках надію! Не залишитись в забутті, Мрію, свою зігрію!.. Так..Не усі були поети в історії, Але усі відкривали дверця, Створювали картину гармонії, Від щирого сердця... P.S: На фоне, фрагмент моей картины "Море". Пишу на заказ.
2020-05-17 17:43:32
9
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4392
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5496