Не всі були поети в історії...
Рыжая
Не у всіх були ідеальні думки І не всі були поети в історії. Але ці прості рядки Створюють картину гармонії. Розповідають про кохання, Десь про сміх, що був в житті І про тяжкі розчарування. Проте, як був у небутті. На дні забутої вже прірви, Де сльози тануть, як сніги. Вивітрюють з-під пе'ра барви, Бо врятувати їм лиш до снаги! Знайти надію на розпутті, В щирих рядках надію! Не залишитись в забутті, Мрію, свою зігрію!.. Так..Не усі були поети в історії, Але усі відкривали дверця, Створювали картину гармонії, Від щирого сердця... P.S: На фоне, фрагмент моей картины "Море". Пишу на заказ.
2020-05-17 17:43:32
9
0
Інші категорії
Вірші в прозі Вірші до свят Ода Історичні Поеми Подійні
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10457
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4960