Вірші
Середньовічний пейзаж
***
Він їхав зі свого весілля,
Убитого діда бачив,
Руки в крові у його нападника,
Водою стікає.
***
Він їхав зі свого весілля,
Не вертався ніколи,
Він хотів забути, склав вірша,
На прощання коханій.
***
Він їхав зі свого весілля,
Кричали за ним голоси,
Не бачив нічого, крім діда,
Й не чув, окрім співу птахів
0
0
162
Без назви
Дивуєшся, що я пішов від тебе?
Та як я можу залишатись там,
Де очі твої сліплять, наче сонце,
(Прекрасніше за нього воно, точно)
Й відвести погляд я не в змозі сам,
А ти катуєш мене вечір котрий,
Скажи, як можу залишатись там?
Хоча, не треба, не кажи, мовчи,
Бо голос твій ще дужче серце крає,
(Солодшого за нього ніц нема.)
І чути більш не можу всіх птахів,
Бо після слів твоїх як листя опадає,
Стає для пта́хів сором як зима,
Що змушує втікати з тих країв,
Де ти є, мила, і твій спів. Дарма ж,
Я думаю про це багато так,
Бо сам рішив втекти, однак,
Дивуєшся, що я пішов від тебе?
3
0
125
