Владислав Зазнайбіда
@Renoid
Талант
Вірші Всі
Середньовічний пейзаж
*** Він їхав зі свого весілля, Убитого діда бачив, Руки в крові у його нападника, Водою стікає. *** Він їхав зі свого весілля, Не вертався ніколи, Він хотів забути, склав вірша, На прощання коханій. *** Він їхав зі свого весілля, Кричали за ним голоси, Не бачив нічого, крім діда, Й не чув, окрім співу птахів
0
0
163
Без назви
Дивуєшся, що я пішов від тебе? Та як я можу залишатись там, Де очі тво‌ї сліплять, наче сонце, (Прекрасніше за нього воно, точно) Й відве‌сти погляд я не в змозі сам, А ти катуєш мене вечір котрий, Скажи, як можу залишатись там? Хоча, не треба, не кажи, мовчи, Бо голос твій ще дужче серце крає, (Солодшого за нього ніц нема.) І чути більш не можу всіх птахів, Бо після слів твоїх як листя опадає, Стає для пта́хів сором як зима, Що змушує втікати з тих країв, Де ти є, мила, і твій спів. Дарма ж, Я думаю про це багато так, Бо сам рішив втекти, однак, Дивуєшся, що я пішов від тебе?
3
0
127
Любовна лірика
І твоє тіло, і твоє зітхання, Не в змозі дати мені ні краплі бажання. Я не хотів образити, пусте, — ти гарна, Та сподівання твої щодо мене, — марні.
2
0
122