La vie est un long fleuve

RevnaNinj

Comment voyez vous votre existence ? Comme un long fleuve paisible ? Comme un flot tumultueux ? Votre fleuve rejoint-il d'autres fleuves ? La vie est un long fleuve Tantôt tranquille Tantôt agité Il serpente entre les roches, Charrie les brindilles Et même si un barrage est dressé L'eau finit par reprendre ses droits, Passe par dessus Et reprend sa folle course Le fleuve est puissant, La volonté plus puissante encore Mais il y a une chose qui surpasse tout L'amitié Une notion si simple Souvent, les personnes comptent nombres d'amis Mais les vrais amis sont durs à trouver Les confidents dignes de confiance, Ceux sur qui on peut vraiment compter Sont bien plus rares Et voyez ! Un fleuve, un ruisseau, un rivière, Qui se lie à un autre fleuve Un autre ruisseau, une autre rivière, Devient encore plus fort Encore plus puissant Tellement puissant que, Peu de choses peuvent leur résister J'y crois J'y crois encore plus, Ayant trouver une personne semblable, Une personne extraordinaire Sur qui je sais que je peux compter Cette personne se reconnaîtra RevnaNinj, allias le Ninja 😉 Merci d'avoir lu jusqu'au bout ! Qu'en avez vous pensé ? Vos avis m'intéressent ! 🙃😁

12.11.2020

4

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

KAYSEE

Magnifiiique ✨ J'aime beaucoup la métaphore que tu as créé avec le fleuve, ça représente vraiment bien la vie

Відповісти

12.11.2020, 16:31

3

RevnaNinj

@KAYSEE merci beaucoup !! 😁 Contente que ça te plaise !! ❤️

Відповісти

12.11.2020, 16:32

1

Erza L'enfer Du Mal

@RevnaNinj De rien ! ❤️ 🌺✨

Відповісти

12.11.2020, 19:15

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1359

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11355