Чи травмували ви колись на своїх дітей? А,можливо, ви діти, травмовані власними батьками? Коротше кажучи, тема неоднозначна і знову не про мою творчість. Так вже сталося, що зайшла в одній з соцмереж тема про материнство. Уточню, не про батьківство, адже претензії були лише до мам, так, ніби батько взагалі виключений з сім'ї і не має ні найменшого відношення до виховання дитини. Ну що ж поробиш, сучасні люди ніби й відходять від патернів совковського виховання, але ніби й забувають, що участь у зачатті дитини приймають в більшості випадків двоє і відповідальність за подальшу долю дитини також розділяють між собою. Але ні. Йдеться саме про жінок, бо "бабуся казала, що не виходь заміж і не народжуй, якщо не здатна тягнути на собі чоловіка-інваліда й дитину". І, хоч по контексту розповіді було зрозуміло, що йдеться про випадки,коли людина дійсно отримала травми, я, аналізуючи відомості про життя більшості сімей в часи молодості моєї,до прикладу ,бабусі, можу з впевненістю сказати: в тому числі мали наувазі і побутовий інвалідизм тодішніх чоловіків, які могли навіть не знати де лежать їх чисті шкарпетки,не кажучи вже про ложки-виделки. Загалом, відповідальність лише на жінці. Наступна теза, яку висував мій опонент: якщо народжуєш дитину, варто бути підготовленою до всього. "Навіть до війни?" — уточнила я, будучи мамою, яка народила в ковідному 2020 (так вийшло, що завагітніла за декілька місяців до початку карантину) і, чесно кажучи, розгубилась, лишившись наодинці з півторарічною дитиною в 2022. —Так, відповідає мені це диво.— Навіть до війни. Байдуже, що життя мами зруйноване, їй довелося кудись переїхати, можливо, втратити чоловіка, або він в ЗСУ— дитина має бачити маму завжди усміхненою, радісною і готовою виконати всі 1000 побажань дитини в цю ж секунду. Мама жодним чином не має права розповісти дитині про власну втому, відсутність грошей на сотого динозаврика чи ще щось. Адже, коли вона народжувала, мала передбачити ці всі нюанси і має нести відповідальність за свою дитину. Ба більше, навіть втомлюватися мама не має права, адже це її провтик, що вона не знайшла джерело своєї сили. Цікаво,хтось знав, що на рівні з купою аналізів, які варто пройти перед зачаттям, курсам батьківства, де вам розповідають помірно важливу інформацію, варто шукати перед вагітністю ще й джерело власної енергії. Я— ні. Можливо, це розповідали на курсах, де вчать дихати маткою, та я якось упустила навіть їх з числа необхідних. З іншого боку, я б всерівно не сказала власній малечі " почекай, мама дочитає книгу, бо це сповнює її енергією, а вже потім замінить тобі підгузок чи покормить тебе. Не плач, я сповнююсь енергією". Повертаючись до теми, у відповідь на моє "мами-також в першу чергу люди, тож також можуть і мають право бути стомленими", я прочитала "а от я чула як жінка погрожувала своїй шестирічній дитині вбивством, якщо та не заткнеться". Тобто: 1. Стомлена мама- обов'язково маньяк. 2. Слова "я втомилась, мене не влаштовує твоя поведінка, припини це робити"="я тебе вб'ю". І аргумент той же "це ваша відповідальність. Треба бути до цього готовою" На цьому моменті я подумала,що людина радо вигулює своє біле пальто, тішачись, що вона до всього готова, все в неї чудово, тож зауважила, що в неї,мабуть, найщасливіші діти в світі. І — бінго. Людина чайлдфрі. Тобто вона не недосипає ночей, не знає про періоди адаптації, не чула про кризу 2/3 років. Вона, можливо, зустрічалась з батьківством на сторінках книжок, в рекламних роликах і тд, не знаючи про дійсний стан речей. Ця людина говорила тупо про сферичного коня в вакуумі, не усвідомлюючи, що життя і відео в тік ток, де експертний експерт розповідає про 5 простих кроків,які зроблять батьківство щасливим-то різні речі. Почухала я загалом голову й пішла переконувати доньку, що пити компот з чобота — оригінальна, але погана ідея. Можливо, колись моя донька напише про це в своїх мемуарах, можливо, навіть не згадає, та все ж, я сподіваюся, це не травмує її надто сильно. П.с. до чого я то все вела? 1. Якщо людина володіє темою на рівні "бачила по телевізору, слухала людей, що вдають з себе експертів без диплому в даній галузі чи без досвіду залученості до неї(тут можна враховувати лише частково), то вона тупо не в темі, її позиція не має жодного значення. 2. Автори і авторки, не романтизуйте батьківство. Труднощі досить часто починаються задовго до моменту, коли ріжуться зубки і цим моментом не обмежуються.

Цікаві нині пішли часи. "Куди пішли"— мож хтось уточнити. Та хз. Чомусь сторонній дядько з інтернету вважає, що той аргумент, що він ібе мамок своїх опонентів робить його авторитетнішим в очах публіки, що читає то все. Ну серйозно, кому не бадуже хто там кого і в який спосіб тр@хає? Тим більше, якщо це все відбувалося лиш в уяві "аргументатора". Тобто, людина в кращому випадку плює на свою руку, дістає з ширінки свого прутня і уявляє чиюсь маму і все... І це, трясця, аргумент, який має когось переконати. Чи, можливо, людина просто хизується, що в неї був секс? А чому це може бути аргументом, коли сперечаються, наприклад, про мову? Або про сексизм? Та байдуже про що. Так і хочеться сказати "шановний, якось байдуже чи ви цнотливі, мова не про ваш сексуальний досвід"

Коли всі історії розказані, хочеться просто закутатися в ковдру і пити смачну кавусю