ALL YOU NEED IS LOVE
Вогні віддзеркалюються у вітринах, У небі пасуться зірки табуном. Коли бачиш сни на моїх ти колінах, Я значно уважніший за кермом. Ніжність квіткова, пристрасть звірина, Вбивчий коктейль із усіх почуттів. Щоб заслужити кохання, людина Має прожити мільйони життів. Мусить навчитися пити, страждати, Вити від болю, радіти до сліз. Щоб зрозуміти: потрібна одна ти, Я пакував забагато валіз. Кількасот пар черевиків зносити, Стільки ж доріг в них пройти довелось. Перш ніж тебе, Моя Радість, зустріти, Щоби омріяне щастя збулось. Кайдани розбивши, немов кришталеві, Світло у мороці долі знайшов. Підспівую «Beatles» я у приймачеві. Все просто в житті «All you need is love».
2023-02-06 18:08:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2011
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11464