БЕЗНАДЁЖНОЕ
Крах идеалов предвиден ещё был Сервантесом,- Подвиги в эру «Фейсбука» уже не в цене. Мы – нечто среднее между дельфином и вантузом: Ныряем, резвимся, но большею частью в гoвнe. Шансы на счастье выглядят крайне ничтожными. В канализации роясь, твердишь ты: «Я клад ищу». Знаки с банкнот для нас уже стали дорожными – Мы по ним движемся верной дорогою к кладбищу. Если бы знали – ходили б с зажатым носом, - Души смердят зловонной гнилой мертвечиной. Мы эту вонь запшикаем «Хьюго Боссом», И оправдаем жизнью своей крысиной. В урну мечты – орехов пустые скорлупы. Ныряем опять смелым вантузом в гущу из дел. Таскаем по городу бедные душ наших трупы В красивых гробах из нарядных, ухоженных тел.
2023-02-04 20:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13357
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6641