БЫЛ ДЕКАБРЬ, ЗАМЕРЗАЛИ РЕКИ
Андрій Лаврик
Был декабрь, замерзали реки, Город снежной укрылся шалью. Мир, казалось, уснул навеки, Заточённый морозной сталью. Люди двигались, как пингвины, Согревали в карманах руки. Мы – заложники чувств лавины – Клятвы слышали в каждом звуке. Тучи замерли на причале. На фонарных столбах - вороньё. Мы о главном с тобой молчали, То, что вслух, - то всегда враньё. Ночь обманчиво безмятежна, В нашей комнате спрятан рай. Расставание неизбежно, Значит, крепче сейчас обнимай.
2023-01-16 14:20:58
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Романтично
Відповісти
2023-01-16 14:23:39
Подобається
Інші вірші поета
ГЛОССАРИЙ САМОТА ПРОГУЛКА Прости
Інші поети
Серафім
@_Seraphim_
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1842
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4259