БЫЛ ДЕКАБРЬ, ЗАМЕРЗАЛИ РЕКИ
Был декабрь, замерзали реки, Город снежной укрылся шалью. Мир, казалось, уснул навеки, Заточённый морозной сталью. Люди двигались, как пингвины, Согревали в карманах руки. Мы – заложники чувств лавины – Клятвы слышали в каждом звуке. Тучи замерли на причале. На фонарных столбах - вороньё. Мы о главном с тобой молчали, То, что вслух, - то всегда враньё. Ночь обманчиво безмятежна, В нашей комнате спрятан рай. Расставание неизбежно, Значит, крепче сейчас обнимай.
2023-01-16 14:20:58
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Романтично
Відповісти
2023-01-16 14:23:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3053
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2149