БЫТЬ ПРИЧИНОЙ

Андрій Лаврик

Быть причиной жгучей радости, Прочитав все междустрочия. Где-то на задворках старости Помнить НАС, забыв всё прочее. И понять, все судьбы - копии, Всё утраченное выплакать. Жизнь сумела все утопии Словно кот из миски вылакать. И в сомнении нахлынувшем Выжечь душу неприкаянно. Перед кем-то мир покинувшим Извиниться: «я нечаянно». Всех простить, кем был терзаем, Паутиной судеб связанных. И запить медовым чаем Горький привкус слов нескАзанных.

2023-01-29 09:00:50

Інші вірші поета

Если не любишь – соври CHOPIN Полночь Не хочется взяток нашему Эго

Інші поети

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Павел Громов

@Waider

Romkolana

@nastyuxa_xa

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

12180

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705