Памяти берег завёрнут в ил
Андрій Лаврик
Памяти берег завёрнут в ил Однообразных дней. А та, которую я любил, Дальше звёздных огней. У сожалений уродлив лик – Смотрят из-за кулис. Когда слова переходят в крик, В них теряется смысл. Когда мечта умирает, то Мир становится пуст. Мрачно и больно, зато никто Не предаст твоих чувств. Плата, конечно, страшная, но Быть равнодушным – дар. Просто сидишь и смотришь кино – Ленту в жанре нуар.
2023-02-10 08:15:10
2
0
Інші вірші поета
НИ К ЧЕМУ НЕ СТОИТ ПРИВЫКАТЬ ВОСПРИЯТИЕ ДАВАЙ ЗАБУДЕМ ... Хорошие люди не пишут плохих стихов
Інші поети
_Rena_ _Ms_
@ms_rena_18
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4530