Памяти берег завёрнут в ил
Памяти берег завёрнут в ил Однообразных дней. А та, которую я любил, Дальше звёздных огней. У сожалений уродлив лик – Смотрят из-за кулис. Когда слова переходят в крик, В них теряется смысл. Когда мечта умирает, то Мир становится пуст. Мрачно и больно, зато никто Не предаст твоих чувств. Плата, конечно, страшная, но Быть равнодушным – дар. Просто сидишь и смотришь кино – Ленту в жанре нуар.
2023-02-10 08:15:10
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8981
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1724