Человек - извечный раб противоречий
Человек - извечный раб противоречий. Бесполезное сырьё для бухгалтерий. Смысл существования овечий – Вот веками вбитый в нас критерий. Есть ещё стервятники, койоты, Но у них свои судьбы мерила. Если мучает порой дилемма: КТО ТЫ? - Щёлочь общества тебя не растворила.
2023-01-26 19:52:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12960
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2482