LES POÈTES MAUDITS
Усі поети пишуть про кохання та смерть, Хоча і те і інше – це не більш, ніж фікція, химера. Вважають, що по венам їх до передсердь Тече не кров, а бісів "Херес-де-ла-Фронтера". По сОбі залишають мотлох тривіальних думок, Ніби ганчір’я, зняте з трупів попередніх поетів. І видають своїх ідей брудний, нікчемний струмок За океанське джерело оригінальних сюжетів. Нажаль, індик не заспіває так, як соловей. Створивши небо, землю, космос із планетами, Господь – він має хист творця - бере, й римує людей, А тих, хто залишивсь без рими, й називає поетами. Й вони шукають те, чого не зможуть знайти, І ошукати прагнуть кляту та ворожу їм долю. І ось за крок, здавалося б, до мети, Їм не лишається нічого, крім болю та алкоголю.
2023-02-04 15:42:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6201
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2191