LES POÈTES MAUDITS
Усі поети пишуть про кохання та смерть, Хоча і те і інше – це не більш, ніж фікція, химера. Вважають, що по венам їх до передсердь Тече не кров, а бісів "Херес-де-ла-Фронтера". По сОбі залишають мотлох тривіальних думок, Ніби ганчір’я, зняте з трупів попередніх поетів. І видають своїх ідей брудний, нікчемний струмок За океанське джерело оригінальних сюжетів. Нажаль, індик не заспіває так, як соловей. Створивши небо, землю, космос із планетами, Господь – він має хист творця - бере, й римує людей, А тих, хто залишивсь без рими, й називає поетами. Й вони шукають те, чого не зможуть знайти, І ошукати прагнуть кляту та ворожу їм долю. І ось за крок, здавалося б, до мети, Їм не лишається нічого, крім болю та алкоголю.
2023-02-04 15:42:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2825
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2239