ДАВАЙ О ПОГОДЕ. ЧТО ТОЛКУ БОЛТАТЬ О ВЕЧНОМ?
Давай о погоде. Что толку болтать о вечном? Вот кто мы друг другу? Всего лишь дурные привычки. Ты вновь узнаёшь меня в каждом высоком встречном, А я тебя – в каждой смазливой экранной певичке. Душу словами к чему доводить до накала? Наша любовь соразмерна прогулкам над пропастью. Сдержим интригу, дотащим её до финала, Страсть маскируя наивностью, дрожью и робостью. А когда допьёшь седьмой Мартини, Станешь развесёлой и загадочной Биться мухой в чувствах паутине. Мухой плохо? Ладно, бейся бабочкой. Не встречал прекрасней и капризней. Ночь. И тьма в зрачках твоих сгущается. Отблеском пропащих наших жизней Свет луны в бокалах отражается. Мы родные. Пусть не по крови. Темы общие. Общий кайф. Книги общие. Общий Bon Jovi С общей песнею «It`s my life». Прорастаем в сердца друг другу, Разрастаемся как самшит. Ты подвластна мне, словно недугу, Я тобой как стрелою прошит.
2023-01-16 14:42:39
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Смачно
Відповісти
2023-01-16 14:44:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4453
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5537