ДЕМЕНЦИЯ
Мир, что мы знали, вывернут наизнанку. На колбасу сдали тощую тушку Пегаса. Жизнь превращает нас в жадную рыбку-бананку, Или становится пулей для Симора Гласса. В цепких объятиях крепкого алкоголя Ржут горемыки. Истошно рыдают шуты. ДУши - вместилища либо огромного горя, Либо такой же вселенской, немой пустоты. Та, о ком речь, может быть сейчас в тысяче мест: Делать причёску, курить, "зависать" в телефоне. Монстры эмоции - величиной с Эверест - Как их назвать - не найдёшь ни в одном лексиконе. Просто не все на планете достойны любви. Кем-то другим эта выиграна конкуренция. После великого чувства, душой не криви, Жизнь невозможна. Лишь смерть. Или хуже - деменция.
2023-02-04 12:29:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1271
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3899