ДВОЄ
Вона добу вже здіймає галас, Горлає, наче Марія Каллас. Догори дриґом все навкруги. У надвечір’ї, та вранці рано, Лунає гучно її сопрано. Слова б’ють влучно, мов батоги. А той, хто поруч, її не чує, Самотню душу спиртним лікує. Здоровий глузд відлітає геть. То манівцями, то околясом, Її почав сторонитись з часом, Запас терпіння вже повен вщерть. Життя раптово пішло перевертом, Шепіт кохання гучним став леметом. Що тут поробиш? Їм невтямки. Думки в макітрі гудуть, мов бджоли, Він вже намилив свої ґринджоли, Якщо втікати, то навпрошки. Одне лиш знають вони достоту: Один для одного на істоту Їх перетворює завжди лють. Звучить, мов гасло, добірна лайка. Він вже не «любий», вона – не «зайка». Одна інтрига – що ще утнуть. Жбурляє пасок йому у писок, ОбрАз минулих складає список В картатій сукні біля вікна. А він втомився від того гарту. Втекти б від неї! Хоча б під варту. Така от доля у них сумна.
2023-02-12 10:29:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5000
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2612