ДВЕ СЕКУНДЫ
Находим небо в отраженьи луж, И от прикосновений пламенея, Друг друга видим мы глазами душ, И пьём любовь, стремительно хмелея. Здесь всё для нас: Моне, Шекспир и Бах, Кино, спектакли, книги, этот вечер. Букет цветов, и грусть в глазах дворняг, Что видят мир совсем по-человечьи. Невозвратимый миг тоски земной, О том, что этот день не повторится: Последний солнца луч, и ты со мной, И трель свою выводит в парке птица. Господь свидетель, я ему вверяю Дыханье робкое, шального сердца звуки. И чувство, что навек тебя теряю, Всегда за две секунды до разлуки.
2023-01-21 17:19:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9008
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5589