ЕСЛИ КТО-ТО ТВЕРДИТ

Андрій Лаврик

Если кто-то твердит: «Для тебя я на всё готов», Ты не верь ему, знаешь ведь нас - мужчин. Прогоняй - не раздумывай - гнусных таких лжецов. Если любим – то просто делаем и молчим. Осторожнее, коль распелся он соловьём, В центре города обещает вам райский сад. Если любим – то просто тихо для вас живём, Кроме вашего счастья, не ищем иных наград. Если вы в его жизни - любовь на тайм, Пусть амур молчит и не тУпит стрел. Раз уж чувства – блеф, краткосрочной займ, Субаренда данных нам Богом тел. Лишь забота служит к любви ключом. В этом высший смысл и мораль стиха: Если женщине крепкое нужно плечо, То на кой ей чёрт наших слов труха?

2023-01-29 18:18:24

Інші вірші поета

Печать годов на любом человеке Прости. Я слёз твоих не стою НАД ПРОПАСТЬЮ ВО ЛЖИ АННУШКА РАЗЛИЛА МАСЛО

Інші поети

Papillon -

@nur_44

Moi

@Moi_2000

Олена Корун

@Olena_Korun

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2094

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1427