ФАНТОМНОЕ
Мне губ любимых не касаться, Не обнимать тебя прилюдно, В любви тебе не признаваться Так, словно в мире мы одни. Всё во вселенной объяснимо, И только чувство безрассудно, Надежда – мой палач незримый, Давай, терзай меня, казни! Я знал, что расстаются люди, Что сочтены мгновенья счастья, Хитросплетенья наших судеб – Ума и сердца вечный спор. Но пока мы сплетали руки, Мы верили – всё в нашей власти. В ночИ кромешной слышишь звуки? Так точит память свой топор.
2023-01-20 09:47:12
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10186
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4535