НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО
Палящим солнцем выжгла сад души моей. И счастья блеск украла из глазниц. Под камнем сердца я кубло таскаю змей – Они сожрали звонких певчих птиц. Оно и к лучшему. Ведь не умели лгать Мои витиеватые напевы. И я решил - раз голову терять, Так непременно из-за королевы. В пожаре чувств себя испепелю. Приду к молчанью, словно к палачу. Не сказанное горькое «люблю» - Как рюмку самогона проглочу. Ты продолжай всех ярче звёзд сиять. Любима будь, всегда живи любя. Я перестану о тебе писать, Не перестав молиться за тебя.
2023-02-02 17:56:29
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8035