Утро тихо встречает прохладой
Андрій Лаврик
Утро тихо встречает прохладой, Нежно гладит листву ветерок. Новый день, ты меня порадуй Может даже в последний разок. Зеленеют холмы возвышаясь. Неспокойно дрожат камыши. Шепчет оды, с весною прощаясь, Осока, колыхаясь в тиши. Упаду в эти пьянкие росы На густой и высокой траве. Серебрится хрустальная россыпь По Родной, урожайной земле. Что-то дивное в этом мгновенье Осязая закрою глаза. Вековым я дышу вдохновеньем, А вдали - громыхает гроза.
2023-01-23 06:23:17
1
0
Інші вірші поета
CINEMAНЬЯК Восторг души LES POÈTES MAUDITS КОЛIР ЩАСТЯ
Інші поети
Hayami-chan
@Zakuro_chan
ORCHAK
@aleksandr_kotsupal
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4129
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1410