Утро тихо встречает прохладой
Андрій Лаврик
Утро тихо встречает прохладой, Нежно гладит листву ветерок. Новый день, ты меня порадуй Может даже в последний разок. Зеленеют холмы возвышаясь. Неспокойно дрожат камыши. Шепчет оды, с весною прощаясь, Осока, колыхаясь в тиши. Упаду в эти пьянкие росы На густой и высокой траве. Серебрится хрустальная россыпь По Родной, урожайной земле. Что-то дивное в этом мгновенье Осязая закрою глаза. Вековым я дышу вдохновеньем, А вдали - громыхает гроза.
2023-01-23 06:23:17
1
0
Інші вірші поета
ЭТА ОСЕНЬ СНАРУЖИ ДОМОВ Солнце пылкой Жар-птицей смотрит в окна отеля ПОЦЕЛУЮ ГЛАЗАМИ. ОБНИМУ ТЕБЯ ВЗГЛЯДОМ 13
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Malka Ibrahim
@Malka_ibrahim
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2156
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2433