INSTAGRAM
Если правильно свет преломляется – Гравий может блестеть как алмаз. Современное счастье считается Только если оно напоказ. Вот, к примеру, есть девушка Зина. Ни умом, ни талантом не блещет. Но зато она сообразила - Люди ценят не души, а вещи. Инстаграм ведь важнее, чем книжка. Макияж нам нужнее, чем мозг. И пускай ты по сути пустышка. Это скроет твой видимый лоск. Так что вот наша Зина в Непале, В шубе из натурального меха. Чтобы все одноклассники знали, Кто из них на вершине успеха. Поглядите-ка! Вот хладнокровно На Гоа гладить кобру посмела. Чтоб бухгалтер Наталья Петровна Вся от зависти позеленела. Зина сделала тысячу снимков Из морской выходящая пены. Чтобы бывший – Валера Ордынков - Враз помчался вскрывать себе вены. Ну а вот Зина ест осьминога. Вот опять щеголяет Кутюром. Мол, схватила за бороду Бога Цепко пальчиками с маникюром. ***** ***** ***** ***** Пусть висят мёртвым грузом кредиты, Пусть расправой коллектор грозится. И хоть в жизни совсем на мели ты, Но зато в Инстаграме - царица.
2023-02-03 20:58:08
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
На злобу дня,
Відповісти
2023-02-03 21:14:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12320
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2759