INSTAGRAM

Андрій Лаврик

Если правильно свет преломляется – Гравий может блестеть как алмаз. Современное счастье считается Только если оно напоказ. Вот, к примеру, есть девушка Зина. Ни умом, ни талантом не блещет. Но зато она сообразила - Люди ценят не души, а вещи. Инстаграм ведь важнее, чем книжка. Макияж нам нужнее, чем мозг. И пускай ты по сути пустышка. Это скроет твой видимый лоск. Так что вот наша Зина в Непале, В шубе из натурального меха. Чтобы все одноклассники знали, Кто из них на вершине успеха. Поглядите-ка! Вот хладнокровно На Гоа гладить кобру посмела. Чтоб бухгалтер Наталья Петровна Вся от зависти позеленела. Зина сделала тысячу снимков Из морской выходящая пены. Чтобы бывший – Валера Ордынков - Враз помчался вскрывать себе вены. Ну а вот Зина ест осьминога. Вот опять щеголяет Кутюром. Мол, схватила за бороду Бога Цепко пальчиками с маникюром. ***** ***** ***** ***** Пусть висят мёртвым грузом кредиты, Пусть расправой коллектор грозится. И хоть в жизни совсем на мели ты, Но зато в Инстаграме - царица.

2023-02-03 20:58:08

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мартин ІДЕН

На злобу дня,

Відповісти

2023-02-03 21:14:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3622

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12826