INSTAGRAM
Если правильно свет преломляется – Гравий может блестеть как алмаз. Современное счастье считается Только если оно напоказ. Вот, к примеру, есть девушка Зина. Ни умом, ни талантом не блещет. Но зато она сообразила - Люди ценят не души, а вещи. Инстаграм ведь важнее, чем книжка. Макияж нам нужнее, чем мозг. И пускай ты по сути пустышка. Это скроет твой видимый лоск. Так что вот наша Зина в Непале, В шубе из натурального меха. Чтобы все одноклассники знали, Кто из них на вершине успеха. Поглядите-ка! Вот хладнокровно На Гоа гладить кобру посмела. Чтоб бухгалтер Наталья Петровна Вся от зависти позеленела. Зина сделала тысячу снимков Из морской выходящая пены. Чтобы бывший – Валера Ордынков - Враз помчался вскрывать себе вены. Ну а вот Зина ест осьминога. Вот опять щеголяет Кутюром. Мол, схватила за бороду Бога Цепко пальчиками с маникюром. ***** ***** ***** ***** Пусть висят мёртвым грузом кредиты, Пусть расправой коллектор грозится. И хоть в жизни совсем на мели ты, Но зато в Инстаграме - царица.
2023-02-03 20:58:08
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
На злобу дня,
Відповісти
2023-02-03 21:14:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5976
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5286