Мне блуждать в застенках её души
Мне блуждать в застенках её души, Зарываться глубже и быть смелее. Заострять слова, как карандаши, Рисовать героя или злодея. Мне её любить, забывать, корить. Обращать в вино её слёз искринки. Воспевать, лелеять, боготворить, Не дробя влюблённость на половинки. Мне о ней молиться ко всем богам. Мне её истерики плавить в ласку. Мне бросать сонеты к её ногам, Мне в неё уверовать, словно в сказку. Мне её от будней отбить в бою, Защитить от сумрачных предсказаний. Не отдать безжалостному вранью В час хмельных и буйных любви терзаний
2023-01-27 12:52:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4154
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3961