МЫСЛИ
Андрій Лаврик
Ночь надела вуаль, Списан день со счетов. Утонула печаль В тихом омуте снов. Снова память предаст, Время пустится вспять. В тишине глупых нас Будят мысли опять. Словно призрак стоит Нерешённый вопрос. Сила воли летит В темноту! Под откос! Ада прОклятый круг, Металлический скрежет. Мы из тех извращуг, Кто себя сам же режет.
2023-02-04 20:52:03
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Клас!
Відповісти
2023-02-05 09:09:30
Подобається
Інші вірші поета
Трамвайными путями Переболей меня - как простуду НИ МЕРЛИН, НИ МАРЛЕН, НИКАКАЯ ИЗ СВЕТСКИХ ЛЬВИЦ ВОНА IДЕАЛЬНА, МОВ ВАЛЬСИ ШОПЕНА
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15770
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5035