МЫСЛИ
Андрій Лаврик
Ночь надела вуаль, Списан день со счетов. Утонула печаль В тихом омуте снов. Снова память предаст, Время пустится вспять. В тишине глупых нас Будят мысли опять. Словно призрак стоит Нерешённый вопрос. Сила воли летит В темноту! Под откос! Ада прОклятый круг, Металлический скрежет. Мы из тех извращуг, Кто себя сам же режет.
2023-02-04 20:52:03
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Клас!
Відповісти
2023-02-05 09:09:30
Подобається
Інші вірші поета
Смысл моря ВАМПІР ПИСЬМО ДЕДУ МОРОЗУ Очнись
Інші поети
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2811
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4991