МЫСЛИ
Андрій Лаврик
Ночь надела вуаль, Списан день со счетов. Утонула печаль В тихом омуте снов. Снова память предаст, Время пустится вспять. В тишине глупых нас Будят мысли опять. Словно призрак стоит Нерешённый вопрос. Сила воли летит В темноту! Под откос! Ада прОклятый круг, Металлический скрежет. Мы из тех извращуг, Кто себя сам же режет.
2023-02-04 20:52:03
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Клас!
Відповісти
2023-02-05 09:09:30
Подобається
Інші вірші поета
Надежда Світанок розпалив мільйон багать ТАКОЕ ЧУВСТВО ... СОНЛИВОЕ
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5099
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5222