К чему скрывать любовь за пылью слов?
К чему скрывать любовь за пылью слов? Я утром всё сказал уже глазами. Но если штиль души - удел Богов, Я не хотел бы теми быть Богами. Что толку от спокойствия тогда, Когда не сыщешь рядом человека, С которым разделённая судьба Тебя ведёт сквозь бурю слёз и смеха. Приносит в стужу счастье лишь очаг. Без милых уст и замок – лишь халупа. Блуждая в лабиринтах мёртвых благ, Ты сам становишься подобьем жалким трупа. И если бы под пьяный сабантуй «Что хочешь ты?» - меня б судьба спросила, Я бы сказал: «Ты мне любовь даруй!» Всё остальное с нею нам по силам.
2023-01-26 19:29:25
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1541
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1243