НА ДОТИК
Мушля здатна ввібрати в себе шуми океану: Стогін бурі, шторми та співи далеких екзотик. Так і ти поглинаєш мене замість снів дурману. Від цієї ночі я знаю кохання на дотик. Ми слухняно упали у прірву сьомого неба. Твоє тіло – мов аркуш. Автограф моїх укусів. Так! Ця спрага нестерпна, нагальна моя потреба. Кращий вижити спосіб – піддатися тій спокусі. Ось тремтиш у руках моїх, як у вогні метелик. Ми у книзі життя – два споріднених дієслова. Доп’ємо один одного так - за келихом келих, Аж допоки не зійде надворі зоря світанкова. Ти танцюєш в кімнаті в котрійсь із моїх сорочок, Що майже до п’яток тобі дістає рукавами. На ґанку калачиком ранок згорнувся в клубочок - Муркоче про ніжність, що зась передати словами.
2023-02-10 17:01:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8035