НА ДОТИК
Мушля здатна ввібрати в себе шуми океану: Стогін бурі, шторми та співи далеких екзотик. Так і ти поглинаєш мене замість снів дурману. Від цієї ночі я знаю кохання на дотик. Ми слухняно упали у прірву сьомого неба. Твоє тіло – мов аркуш. Автограф моїх укусів. Так! Ця спрага нестерпна, нагальна моя потреба. Кращий вижити спосіб – піддатися тій спокусі. Ось тремтиш у руках моїх, як у вогні метелик. Ми у книзі життя – два споріднених дієслова. Доп’ємо один одного так - за келихом келих, Аж допоки не зійде надворі зоря світанкова. Ти танцюєш в кімнаті в котрійсь із моїх сорочок, Що майже до п’яток тобі дістає рукавами. На ґанку калачиком ранок згорнувся в клубочок - Муркоче про ніжність, що зась передати словами.
2023-02-10 17:01:49
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10234
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4635